14 червня 2026 року у Швейцарії відбувся референдум, на якому виборці відхилили ініціативу «Ні Швейцарії з 10 мільйонами!» (Sustainability Initiative). За попередніми результатами, проти проголосували близько 55% громадян.

Це був один з найочікуваніших референдумів останніх років, і його результат має значення не лише для самих швейцарців, а й для сотень тисяч іноземців, які живуть і працюють у країні -- зокрема для українців.

Ініціативу висунула права партія SVP (Швейцарська народна партія) -- найбільша партія країни. Вона пропонувала закріпити в Конституції обмеження: постійне населення Швейцарії має залишатися нижче позначки в 10 мільйонів осіб щонайменше до 2050 року.

На практиці це означало б різке скорочення припливу іноземців, адже саме міграція є головним джерелом зростання населення. Зараз у країні живе приблизно 9,1 мільйона осіб, і ця цифра зросла майже на 2 мільйони з початку століття. Тобто до «стелі» в 10 мільйонів залишалося зовсім небагато.

Ініціатива передбачала жорсткий механізм: якби населення наблизилося до межі, влада була б змушена вживати заходів -- аж до перегляду угоди про вільне пересування з ЄС та обмеження возз'єднання сімей і надання притулку.

Прихильники ініціативи (SVP) наголошували на навантаженні на інфраструктуру, житло, транспорт і природні ресурси. На їхню думку, неконтрольоване зростання населення погіршує якість життя, підвищує ціни на оренду й тисне на соціальні системи.

Противники -- а це фактично всі інші великі партії, бізнес-асоціації та уряд -- попереджали, що жорстка стеля зашкодить економіці. Швейцарія значною мірою тримається на іноземній робочій силі: від лікарів і IT-фахівців до працівників готелів і будівництва. Обмеження загрожувало б розривом угод з ЄС, що вдарило б по експорту та науці.

По суті, голосування стало відповіддю на питання: чи готова Швейцарія зберегти відкритість до міграції, чи піде шляхом жорстких обмежень. За референдумом уважно стежили за кордоном -- адже подібні дебати точаться по всій Європі.

Відхиливши ініціативу, виборці підтвердили курс на відкритість і прагматизм. Для країни, економіка якої значною мірою залежить від іноземних фахівців, це логічний вибір. Водночас сам факт, що майже 45% підтримали обмеження, показує: тема міграції залишається чутливою, і політики не зможуть її ігнорувати.

Для тих, хто переїхав до Швейцарії -- зокрема для українців зі статусом захисту S та інших мігрантів -- це позитивна новина. Країна не стала вводити жорсткі кількісні обмеження, які могли б ускладнити життя, продовження дозволів та інтеграцію новоприбулих.

Якби ініціатива пройшла, під тиском опинилися б усі канали міграції -- зокрема притулок і возз'єднання сімей. Відхилення означає, що наразі правила залишаються стабільними, а Швейцарія підтверджує готовність приймати тих, хто інтегрується та робить внесок у суспільство.

Це також сигнал на майбутнє: попри гучну кампанію, більшість виборців не підтримала риторику закриття кордонів.

Швейцарія -- одна з небагатьох країн світу, де громадяни кілька разів на рік безпосередньо голосують за конкретні закони та поправки до Конституції. Будь-яка група, що зібрала 100 000 підписів, може винести свою ініціативу на загальнонаціональний референдум.

Це означає, що навіть радикальні пропозиції потрапляють на голосування -- але остаточне рішення завжди за виборцями. Історично швейцарці вже не раз відхиляли крайні антиміграційні ініціативи, обираючи збалансовані рішення. Червневе голосування продовжило цю тенденцію.

Для новоприбулих це важливо розуміти: міграційна політика тут визначається не лише урядом, а й прямим волевиявленням громадян. І цього разу громадяни обрали відкритість.