Швейцарія вкотре очолила світовий рейтинг за середнім багатством. Але якщо придивитися до цифр уважніше, картина стає значно складнішою: багата країна - це ще не багаті люди. Розбираємо два свіжі звіти, які разом показують, як насправді розподілені гроші у Швейцарії.

Згідно з новим звітом Global Wealth Report банку UBS, у 2025 році світове багатство зросло більш ніж на 10%, а кількість мільйонерів у світі збільшилася приблизно на 1 мільйон осіб.

Швейцарія при цьому - абсолютний лідер за середнім багатством на одного дорослого: близько $910 000. Це найвищий показник у світі. Мільйонерів у країні - приблизно 944 000, тобто кожен восьмий дорослий (близько 13%).

Звучить так, ніби середній швейцарець - майже мільйонер. Але це оманливе враження.

Ключ до розуміння - різниця між середнім і медіанним значенням.

І ось тут починається найцікавіше. При середньому багатстві $910 000 медіана у Швейцарії - лише близько $145 000. Тобто типовий дорослий швейцарець має у 6+ разів менше, ніж показує «середня» цифра.

Простий приклад: якщо в кімнаті десять людей зі статками по 50 000, а потім заходить мільярдер - «середній» статок у кімнаті підскочить до сотень мільйонів. Але жоден з тих десятьох не став багатшим ні на франк. Саме це відбувається зі статистикою по всій країні.

Розподіл майна у Швейцарії - вкрай нерівномірний:

Іншими словами, більша частина всього швейцарського багатства належить досить вузькій групі. Решта населення ділить між собою значно менший шматок.

Можна було б сказати: «Ну, багатство накопичується поколіннями, це нормально». Але свіжий звіт профспілкової конфедерації SGB (Verteilungsbericht) показує, що і в поточних доходах прірва теж збільшується.

Головні висновки за період з 2016 по 2025 рік:

Тут важливе слово - реальні. У номінальному вираженні (просто цифра на папері) зарплати зростали. Але після врахування інфляції купівельна спроможність більшості людей не збільшилася. Для порівняння: у попереднє десятиліття (2006-2016) реальні зарплати росли приблизно на 0,9% на рік навіть попри фінансову кризу.

Ще один важливий момент зі звіту SGB: продуктивність праці весь цей час зростала приблизно на 1% на рік. Тобто працівники виробляли більше цінності.

Але цей приріст майже не відобразився в зарплатах. За висновками звіту, основну вигоду отримали роботодавці та акціонери - через вищі маржі та більші виплати дивідендів. Простими словами: пиріг ставав більшим, але додаткові шматки діставалися переважно верхівці, а не тим, хто цей пиріг пік.

Зберігається і різниця в оплаті між чоловіками і жінками:

Різниця - приблизно 2 000 франків. Приблизно половина цього розриву пояснюється різною кількістю робочих годин: жінки в середньому виконують на 12 годин на тиждень більше неоплачуваної домашньої роботи та догляду (за дітьми, старшими родичами). Тобто частина жіночої праці просто не потрапляє в зарплатну статистику взагалі.

Для тих, хто нещодавно переїхав до Швейцарії, з усього цього варто зробити кілька практичних висновків:

Багата країна - це не те саме, що багаті люди. Швейцарія лишається однією з найзаможніших держав світу, але за красивими «середніми» цифрами ховається значно нерівномірніша реальність.

Чому весь час згадують медіану, а не середнє? Тому що середнє легко «роздути» кількома дуже багатими людьми. Медіана показує рівень типової людини і краще відображає життя більшості.

Мільйонерів 13% - це багато? Це один з найвищих показників у світі (вище лише в Люксембургу). Але це показник концентрації багатства, а не того, що «кожен восьмий житель живе розкішно».

Чи зростають зарплати у Швейцарії взагалі? У номінальному вираженні - так. Але в реальному (з поправкою на інфляцію) для більшості вони останніми роками стояли на місці.

Звідки взяті ці дані? Дані про багатство - зі звіту UBS Global Wealth Report. Дані про зарплати і розрив - зі звіту профспілкової конфедерації SGB (Verteilungsbericht) та статистики BFS. Посилання - нижче.