Українці, які виїхали за кордон і відкрили там банківські рахунки, почали масово отримувати листи від Державної податкової служби. У листах йдеться про наявність іноземних фінансових рахунків. Перша реакція — паніка. Але давайте розберемось спокійно.

Ці листи — не штраф, не вимога сплатити податок і не рахунок до сплати. У них немає ані суми боргу, ані дедлайну. Це інформаційне повідомлення — масова розсилка з розрахунком на те, що частина людей злякається і добровільно прийде платити.

Подібні листи отримали тисячі українців у Німеччині, Польщі, Чехії, Швейцарії та інших країнах ЄС. Хтось знайшов їх у кабінеті на сайті ДПС, комусь прийшов лист на адресу реєстрації в Україні, а хтось дізнався від родичів. Незалежно від способу доставки — суть однакова.

Відповідь — система CRS (Common Reporting Standard). Це міжнародний стандарт автоматичного обміну фінансовою інформацією, створений ОЕСР (Організацією економічного співробітництва та розвитку). Понад 110 країн раз на рік автоматично передають одна одній дані про фінансові рахунки нерезидентів. Україна приєдналась до системи у 2018 році.

Уявіть: ви відкрили рахунок у банку в Німеччині. При відкритті вказали українське громадянство та ІПН. Німецький банк зобов'язаний раз на рік повідомити Bundeszentralamt für Steuern (федеральну податкову Німеччини) про ваш рахунок. Далі ця інформація автоматично передається до ДПС України через систему CRS.

Те саме стосується будь-якої фінансової установи в країні-учасниці CRS: швейцарські банки, австрійські брокери, ірландські фінтех-компанії — всі вони зобов'язані звітувати.

Фінансові установи — банки, Wise, Revolut, PayPal, криптобіржі — щороку надсилають податковим органам країн-учасниць таку інформацію:

Зверніть увагу: передається саме залишок на кінець року, а не історія транзакцій, не максимальна сума протягом року і не деталі ваших переказів. Податкова бачить «фотографію» вашого рахунку на одну конкретну дату.

Багато хто думає, що CRS стосується лише «справжніх» банків. Це не так. Ось неповний список фінансових установ, які звітують:

Якщо ви відкрили рахунок і вказали українське громадянство або ІПН — дані з високою ймовірністю вже передані.

Ключовий правовий інструмент — підпункт 53 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Його суть: на час воєнного стану, якщо сукупний залишок на всіх іноземних фінансових рахунках станом на 31 грудня не перевищує 250 000 доларів США, податкова не має права автоматично нарахувати податок на підставі даних CRS.

Це означає, що навіть якщо ДПС отримала дані про ваші рахунки, вона не може на їх підставі самостійно визначити суму податку і виставити вам вимогу. Для цього потрібна ваша декларація або податкова перевірка.

Під ліміт потрапляє абсолютна більшість українців за кордоном: IT-фрилансери, ФОП-и, які працюють в ЄС, крипто-інвестори, переселенці з тимчасовим захистом.

УВАГА: захист від автоматичного нарахування — це НЕ звільнення від подачі декларації. Це дві абсолютно різні речі.

Ліміт $250 000 лише забороняє податковій самостійно нараховувати податок за даними CRS. Але ваш обов'язок як податкового резидента подавати декларацію і самостійно розраховувати податок нікуди не зникає.

Виїзд з України автоматично не робить вас нерезидентом. Поки ваш центр життєвих інтересів залишається в Україні — сім'я, нерухомість, бізнес, реєстрація ФОП — ви вважаєтесь податковим резидентом України.

Ключові критерії визначення резидентства:

Навіть якщо ви фізично живете за кордоном вже два роки, але ваша дружина та діти в Україні, у вас є квартира в Києві та активний ФОП — ви, скоріш за все, податковий резидент України.

А податковий резидент зобов'язаний: - Щороку подавати декларацію про доходи, включно з іноземними - Декларувати доходи з усіх джерел по всьому світу - Сплачувати ПДФО (18%) та військовий збір (5%), якщо є база оподаткування

Навіть якщо ви вже сплатили податок за кордоном — декларацію в Україні подавати все одно треба. Подвійне оподаткування знімається через міжнародні конвенції (Україна має такі угоди з більшістю європейських країн — Німеччиною, Польщею, Чехією, Швейцарією, Австрією тощо), але тільки якщо правильно оформити документи:

Важливий нюанс: якщо ви сплатили в Німеччині 30% податку, а в Україні ставка 18% ПДФО + 5% ВЗ = 23%, то різницю вам ніхто не поверне. Але і доплачувати в Україні не треба. А якщо в іншій країні ставка нижча за українську — доведеться доплатити різницю.

Якщо ви — ФОП на єдиному податку (1-3 група), ваші доходи від підприємницької діяльності оподатковуються за ставкою єдиного податку (5% для 3 групи). Але є нюанс: дохід, отриманий не від підприємницької діяльності (наприклад, відсотки по депозиту, дивіденди, приріст капіталу), оподатковується як дохід фізичної особи за загальними ставками.

На момент написання статті в Україні немає окремого закону про оподаткування криптовалюти. Однак ДПС дотримується позиції, що дохід від продажу крипти — це інший дохід фізичної особи (18% ПДФО + 5% ВЗ). Криптобіржі, зареєстровані в ЄС, вже почали передавати дані через CRS та новий стандарт CARF (Crypto-Asset Reporting Framework).

Якщо ви отримуєте оплату як фізична особа (не ФОП), ці доходи підлягають декларуванню. Якщо гроші надходять на іноземний рахунок — вони також потрапляють під CRS-звітність.

Штрафи за неподання декларації поки невеликі, але пеня за несплачені податки може набігти суттєва, особливо якщо йдеться про кілька років. А 25% штраф за заниження — це вже серйозна сума.

Міф 1: «Я живу за кордоном, значить я нерезидент» Ні. Резидентство визначається не лише місцем проживання, а й центром життєвих інтересів. Поки у вас в Україні є сім'я, нерухомість чи бізнес — ви резидент.

Міф 2: «Revolut — не банк, дані не передає» Revolut має банківську ліцензію в Литві та зобов'язаний звітувати за CRS. Те саме стосується Wise (ліцензія у Бельгії) та N26 (Німеччина).

Міф 3: «Якщо сума менша за $250 000, мені нічого не загрожує» Ліміт захищає лише від автоматичного нарахування. Обов'язок подавати декларацію залишається.

Міф 4: «Можна просто проігнорувати лист» Сам лист — так, він інформаційний. Але ігнорувати свої податкові зобов'язання — ні. Рано чи пізно автоматизація ДПС дійде до перехресних перевірок.

Міф 5: «ДПС не зможе стягнути податок, бо я за кордоном» Якщо у вас є майно в Україні, рахунки в українських банках або ви плануєте повертатись — стягнення цілком можливе. До того ж, борг може ускладнити отримання довідок та інших послуг від держави.

Не панікуйте, але й не ігноруйте. Лист від податкової — це не вимога і не штраф. Ліміт у $250 000 захищає від автоматичного нарахування податку за даними CRS. Але декларацію подавати все одно треба.

Система CRS працює автоматично, і з кожним роком ДПС отримує все більше даних. Те, що сьогодні виглядає як інформаційний лист, завтра може стати основою для податкової перевірки. Чим раніше ви розберетесь зі своєю ситуацією, тим спокійніше спатимете.

Якщо ви не впевнені у своєму статусі або маєте складну фінансову ситуацію — зверніться до кваліфікованого податкового консультанта. Це інвестиція, яка може зекономити вам значно більше, ніж коштує консультація.