Цюрих знову опинився серед найдорожчих міст світу - але з важливою поправкою. Ідеться не про ціни для пересічного мешканця, а про вартість життя заможних людей. Свіжий індекс банку Julius Bär поставив Цюрих на друге місце у світі, і за цією позицією стоїть кілька цікавих деталей, які варто розібрати докладніше. Ця новина знову підняла вічну для Швейцарії дискусію: наскільки насправді дорога ця країна і для кого саме.

Швейцарський приватний банк Julius Bär щороку публікує так званий Global Wealth and Lifestyle Report - дослідження, яке порівнює міста світу за вартістю життя заможних людей. Це принципово інший підхід, ніж у звичних рейтингах вартості життя, до яких ми звикли.

Замість базового споживчого кошика (продукти, транспорт, комунальні послуги) індекс рахує вартість того, що купують багаті: преміальне житло, товари й послуги класу люкс, якісну медицину, освіту та відпочинок. Це своєрідний барометр того, скільки коштує вести розкішний спосіб життя у різних мегаполісах.

Навіщо банку такий рейтинг? Julius Bär працює з заможними приватними клієнтами, і звіт допомагає їм розуміти, як змінюється вартість високого рівня життя у світі, як інфляція та валютні коливання впливають на статки, і де ці статки зберігають або втрачають купівельну силу. Для решти світу це просто зручний, хоч і специфічний, індикатор.

Важливо не плутати індекс Julius Bär зі знайомими рейтингами на кшталт Mercer чи Economist Intelligence Unit, які також регулярно називають Цюрих і Женеву в числі найдорожчих міст. Ті рейтинги орієнтуються переважно на витрати експатів або на загальний споживчий кошик.

Індекс Julius Bär вужчий і специфічніший: він свідомо дивиться на верхній сегмент. Тому його результати не можна читати як «життя тут подорожчало для всіх». Це радше зріз того, як почуваються гроші великих статків у конкретному місті.

За результатами рейтингу Цюрих посів друге місце у світі. Попереду лише Сінгапур, який очолив список. До топ-5 найдорожчих для заможних міст також увійшли Монако, Гонконг і Лондон.

Компанія промовиста: Монако - класичний прихисток мільярдерів, Гонконг і Сінгапур - азійські фінансові столиці, Лондон - історичний центр світових грошей. Те, що Цюрих стоїть у цьому ряду вище за Лондон, багато говорить про його вагу як фінансового центру. Для міста з населенням близько чверті мільйона це дуже висока позиція.

Одним із ключових чинників стало зміцнення швейцарського франка. Коли франк дорожчає відносно інших валют, усе, що коштує в франках, автоматично стає дорожчим у перерахунку на долари чи євро. Для міжнародного рейтингу, який порівнює ціни у спільній валюті, це відразу підіймає швейцарські міста вгору.

Розгляньмо на простому прикладі. Уявімо послугу, що коштує 1000 франків. Якщо франк за рік зміцнів, скажімо, на 10% відносно долара, то в доларовому вимірі та сама послуга подорожчала на 10%, хоча цінник у франках не змінився ні на сантим. Саме так курсова динаміка «піднімає» ціни для зовнішнього спостерігача.

Це важливий нюанс: частину зростання вартості спричинила не так зміна самих цін усередині Швейцарії, як валютний курс. Сильний франк робить країну дорожчою в очах туриста чи іноземного інвестора, навіть якщо для місцевих у франках мало що змінилося.

Серед категорій, які особливо вплинули на позицію Цюриха, - житло, медичні послуги та СПА/велнес.

Житло у Цюриху традиційно дороге через хронічний дефіцит і високий попит - про це ми докладно писали в матеріалі про перевірку муніципальних квартир. Преміальний сегмент нерухомості тут один із найдорожчих у Європі.

Медицина у Швейцарії - одна з найдорожчих і водночас найякісніших у світі. Система охорони здоров'я побудована на обов'язковому приватному страхуванні, з високими стандартами обслуговування і відповідними цінами, а приватні клініки преміумкласу коштують ще дорожче.

Сегмент велнесу, СПА та догляду за собою у люксовому форматі також помітно дорожчий, ніж у більшості інших міст. Додайте сюди дорогі приватні школи, елітну гастрономію та годинники з ювелірними виробами - і картина «дорогого міста для багатих» стає повною.

Тут варто зробити акцент, який часто губиться в заголовках. Індекс Julius Bär - це рейтинг про спосіб життя заможних, а не про середній бюджет звичайної родини. Він відповідає на питання не «скільки коштує тут жити взагалі», а «скільки коштує тут жити розкішно».

Звісно, Цюрих недешевий для всіх - оренда, страхування, харчування тут відчутно дорожчі, ніж у більшості європейських міст. Але друге місце у світі місто отримало саме за преміальний сегмент, а не за витрати пересічного мешканця. Це різні речі, і плутати їх не варто. Родина з середнім доходом і мільярдер живуть у буквально різних Цюрихах, і саме верхній із них потрапив у рейтинг.

Історія з рейтингом добре ілюструє подвійну природу сильного франка. З одного боку, він робить Швейцарію дорогою для туристів і піднімає її у міжнародних рейтингах вартості. З іншого - той самий франк, у якому все дорого, це валюта, у якій місцеві отримують зарплати.

Швейцарський франк десятиліттями вважається однією з валют-притулків: у часи глобальної невизначеності інвестори з усього світу перекладають гроші у франк, і він зміцнюється. Для експортерів це головний біль, тому Національний банк Швейцарії роками намагався стримувати надмірне зростання франка. Але для звичайного мешканця сильна валюта означає високу купівельну спроможність за кордоном і стабільність заощаджень.

Іншими словами, висока вартість і низька купівельна спроможність - не одне й те саме. Дорогий франк, що підіймає Цюрих у люксовому індексі, - це той самий франк, який забезпечує одні з найвищих зарплат у світі. Тому оцінювати місто лише за цінником, без урахування доходів, було б неправильно.

Для більшості людей, зокрема для української громади у Швейцарії, цей рейтинг має радше символічне значення. Він не змінює щоденних витрат і не свідчить про раптове подорожчання життя для середнього класу.

Для тих, хто нещодавно переїхав, головний практичний висновок інший: у Швейцарії варто мислити не абсолютними цінами, а співвідношенням доходів і витрат. Так, багато що тут коштує у два-три рази більше, ніж у сусідніх країнах, але й зарплати відповідно вищі. Родина, яка навчилася планувати бюджет під місцеві реалії (страхування, податки, оренда, транспорт), почувається тут цілком комфортно, попри всі рейтинги дорожнечі.

Отже, друге місце Цюриха в індексі Julius Bär - це насамперед про три речі: про статус міста як світового фінансового центру, про силу швейцарського франка і про вартість саме розкішного, а не звичайного життя. Це цікавий індикатор, але не привід для тривоги: комфорт життя в Цюриху визначається не позицією в люксовому рейтингу, а балансом доходів і витрат конкретної людини.