Права та обов’язки
Повідомлення про працевлаштування, трудовий договір, робочий час, зарплата й відрахування, податок у джерела, відпустка.
Працівники та роботодавці у Швейцарії мають права та обов’язки. Вони регулюються насамперед Швейцарським кодексом зобов’язань (Obligationenrecht), Законом про працю (Arbeitsgesetz) і вашим трудовим договором.
Повідомлення про працевлаштування
Особи зі статусом захисту S можуть працювати по всій Швейцарії — за наймом або як самозайняті. З 23 жовтня 2025 року дозвіл на роботу більше не потрібен: діє обов’язок повідомлення. Про початок і завершення роботи потрібно повідомити відповідний кантональний орган до початку роботи, наприклад через онлайн-портал EasyGov.swiss. За найманих працівників повідомлення подає роботодавець; самозайняті повідомляють самі. Після повідомлення можна одразу починати працювати.
Трудовий договір
Працевлаштування зазвичай оформлюється письмовим трудовим договором між роботодавцем і працівником. У ньому викладені найважливіші умови: заробітна плата, робоче навантаження, відпустка, страхування, термін повідомлення про звільнення, випробувальний термін тощо. Договір підписують обидві сторони — уважно прочитайте його перед підписанням. Про строки розірвання договору й захист від звільнення читайте на сторінці Звільнення.
Робочий час
Тут важливо розрізняти дві різні речі — те, про що ви домовилися в договорі, і те, що дозволяє закон.
- За трудовим договором повна зайнятість найчастіше становить 40–44 години на тиждень; у багатьох компаніях і галузях — 42 години, розподілені на 5 днів.
- За законом встановлено максимальний робочий тиждень: 45 годин для працівників промислових підприємств, офісного й технічного персоналу, інших службовців і продавців великих підприємств роздрібної торгівлі; 50 годин — для решти категорій працівників.
Перерви, час відпочинку, нічна та недільна робота теж регулюються законом. Детальний огляд встановлених законом норм — на сайті Державного секретаріату з економічних питань SECO.
Заробітна плата
Рівень зарплати залежить не лише від професійної кваліфікації, а й від регіону та галузі. Середню зарплату для конкретної професії можна перевірити в національному калькуляторі заробітної плати.
Чи існує мінімальна заробітна плата?
Загальнонаціональної мінімальної зарплати у Швейцарії немає. Мінімальну зарплату встановили лише кілька кантонів, а саме Женева, Невшатель, Юра, Тічино та Базель-Штадт (приблизно від 20 до 24.60 франка за годину у 2026 році; суми регулярно переглядаються). Крім того, у деяких галузях діють колективні трудові договори (GAV) або стандартні трудові договори з мінімальними ставками — іноді вони обов’язкові для всіх роботодавців галузі, але не завжди.
GAV — це не лише про мінімальні ставки. Він може давати довші строки розірвання договору, більше відпустки, 13-ту зарплату, надбавки за понаднормові та письмову процедуру звільнення, якої закон не вимагає. Тому перевірте, чи діє GAV на вашому робочому місці: шукайте в базі gav-service.ch або питайте у відділі кадрів. Детальніше — у розділі Звільнення.
Що вираховують із зарплати?
У трудовому договорі вказується зарплата брутто, а також надбавки (наприклад, на дітей). Щомісяця вам виплачується зарплата нетто — після відрахувань. Основні відрахування:
- Соціальне страхування (AHV/IV/EO): страхування на випадок старості та втрати годувальника (AHV), страхування на випадок інвалідності (IV) та компенсація доходу під час служби і материнства (EO).
- Страхування на випадок безробіття (ALV): внесок сплачують порівну працівник і роботодавець. У разі безробіття ALV виплачує 70–80 % застрахованого заробітку — детальніше на сторінці Втрата роботи.
- Страхування від нещасних випадків: від нещасних випадків на виробництві (BUV) страхує і оплачує роботодавець. Якщо ви працюєте в одного роботодавця щонайменше 8 годин на тиждень, ви застраховані також від нещасних випадків у вільний час (NBUV) — цей внесок зазвичай утримується з вашої зарплати. Страхування покриває лікування, транспорт і госпіталізацію, а за непрацездатності виплачує щоденну допомогу (Taggeld) у розмірі 80 % застрахованого заробітку — це не повна зарплата.
- Пенсійний фонд (BVG, друга опора): обов’язковий для працівників із річною зарплатою понад певний поріг (2026 рік: 22 680 швейцарських франків). Пенсійний фонд організовує роботодавець; внески сплачують обидві сторони, їхній розмір залежить від віку та доходу.
- Страхування щоденних лікарняних (Krankentaggeld): за законом не обов’язкове, але часто передбачене трудовим або колективним договором. Внесок зазвичай 0,5–3 % і ділиться порівну. Поширені поліси передбачають виплати до 720 днів у межах визначеного періоду, проте тривалість, розмір допомоги і строк очікування залежать від конкретного договору — перевіряйте свій.
Приклад: CHF 6'000 brutto у договорі не є сумою до виплати. Залежно від конкретного випадку із зарплати можуть утримувати AHV/IV/EO, ALV, страхування від нещасних випадків поза роботою, внесок працівника до пенсійної каси та податок у джерела. Точний net не можна визначити лише з CHF 6'000: впливають вік, пенсійний план, робочі години й страхове та податкове становище.
До звільнення з поточної роботи звірте всю пропозицію за чеклистом співбесіди та офера на сторінці Пошук роботи.
Податок у джерела (Quellensteuer)
Якщо ви маєте статус S і працюєте, ви сплачуєте податок у джерела (Quellensteuer): він утримується безпосередньо із зарплати. Цей податок стосується працівників, які живуть у Швейцарії, але ще не мають посвідки на постійне проживання. Сума залежить від розміру зарплати та сімейних обставин: що вища зарплата, то більша частка утримується. Детальніше: Податки для людей зі статусом S.
Відпустка та святкові дні
Працівники віком від 20 років мають право щонайменше на чотири тижні оплачуваної відпустки на рік; до 20 років — на п’ять тижнів. Державні свята визначають кантони, тому кількість святкових днів у різних кантонах різна.